Proskurnia, Alina

This study delves into the intricate psycholinguistic mechanisms that underpin image formation within the educational network discourse, with a specific focus on the dynamics of suggestion and manipulation. In an era where digital communication reigns supreme, understanding how language shapes perceptions and influences behavior is paramount. This research seeks to unravel the complex interplay between suggestion, manipulation, and the formation of images within educational networks. Drawing from insights across disciplines such as psychology, linguistics, and communication studies, this study examines how linguistic cues and contextual factors interact to shape individuals' perceptions and responses within educational settings. Acknowledging the transformative power of language in shaping attitudes, beliefs, and actions, this study aims to shed light on the subtle yet profound ways in which educators employ linguistic strategies to influence discourse within educational networks. By employing a multifaceted approach that integrates theoretical frameworks with empirical analysis, this research endeavors to uncover the underlying mechanisms driving suggestion and manipulation within educational discourse. Through a meticulous examination of textual elements, discourse patterns, and communicative strategies employed by educators in digital environments, this study seeks to elucidate the intricate processes involved in image formation. By exploring the role of suggestion and manipulation in shaping perceptions, attitudes, and behaviors, this research contributes to a deeper understanding of the psycholinguistic underpinnings of educational network discourse. Furthermore, this study not only offers theoretical insights but also practical implications for educators, policymakers, and practitioners involved in educational communication. By highlighting the ethical considerations and implications of linguistic manipulation within educational networks, this research aims to empower stakeholders to navigate digital discourse with greater awareness and discernment. In conclusion, this study represents a significant contribution to the field of thinking skills and creativity by offering new insights into the psycholinguistic dynamics of image formation within educational networks. By unraveling the complexities of suggestion and manipulation, this research opens avenues for further inquiry and underscores the importance of critical thinking and creativity in navigating contemporary digital landscapes.

The psycholinguistic matrix of image formation is a model that elucidates the intricate process of constructing mental images within the human mind. Comprising three integral components – perceptual, cognitive, and emotional – it provides a framework for comprehending how individuals interpret and react to the information presented in various forms, particularly within educational network discourse. In the context of educational network discourse, this matrix serves as an invaluable tool for understanding how people assimilate knowledge and navigate digital content. The psycholinguistic matrix of image formation proves particularly relevant in the development of effective digital educational materials. By understanding how individuals perceive, process, and emotionally connect with online content, it becomes possible to design learning resources that optimize comprehension, retention, and engagement. Practical applications include using images to enhance information reception, incorporating videos to facilitate comprehension, and integrating interactive elements to sustain interest and active participation within educational network discourse. Understanding this matrix offers profound insights into the learning processes occurring within the digital landscape. By leveraging this knowledge, we can harness the potential of technology and innovation to create more effective and engaging online learning experiences. The study addresses a significant gap in knowledge by exploring the psycholinguistic aspects of image creation within educational network discussions. The objective is to understand how digital images and text interact to influence learning, which represents a novel application of psycholinguistic analysis to educational materials. This investigation is important because it offers insights into optimizing digital educational platforms, an area with growing relevance in modern education.

Мета. Метою статті є вивчення обізнаності українців у питаннях, що стосуються статевого виховання та сексуальної освіти. Це має велике значення, оскільки надає молодим людям знання та навички, необхідні для сексуального здоров’я протягом усього життя. Це вчить їх здоровим стосункам, обґрунтованому ухваленню рішень, критичному мисленню та любові до себе. Комплексна сексуальна освіта (КСО) пов’язана з багатьма перевагами, серед яких запобігання небажаній вагітності, інфекціям, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та будь-якому типу насильства або дискримінації. Це також сприяє повазі до сексуальної варіативності, інклюзивності та розвитку навичок позитивного спілкування. Методи. У процесі емпіричного дослідження нами створено й апробовано анкету, що мала на меті визначити ставлення до сексуальної освіти в Україні. В опитуванні взяли участь 330 осіб із різних областей України. Результати. Визначено, що, попри наявні виклики, більшість людей підтримує комплексну сексуальну освіту, оскільки вона надає необхідні інструменти для ухвалення обґрунтованих рішень, розвитку здорових стосунків і підтримки сексуального здоров’я. Висновки. Сексуальна освіта в Україні стикається зі значними викликами. Становище комплексної сексуальної освіти в Україні, подібно до багатьох інших країн, може бути предметом обговорення та розглядатись із різних позицій. Деякі з основних викликів, які можуть існувати в цьому контексті, такі: консервативні переконання, відсутність єдиної програми, брак інформації та підготовки фахівців, соціокультурні відмінності, вплив релігійних спільнот тощо.

У статті охарактеризовано проблему депресивних розладів, які в даний час розглядаються як одна з основних і в психологічній, і в загальній медичній практиці. У матеріалах ВООЗ є дані, які свідчать про те, що понад 110 млн осіб у світі страждають депресією. На думку більшості авторів, зберігається стійка тенденція до послідовного збільшення поширеності депресивних розладів. При цьому, як правило, хворі з депресивними розладами переважно звертаються до лікарів загальної практики або до фахівців іншого профілю. Спровоковано це також тим фактом, що симптоми депресії дуже часто включають проблеми не тільки загальноприйнятого розуміння (знижений настрій, ангедонія, проблеми зі сном тощо), але і порушення соматичного характеру, до яких дуже часто відносять і скарги на зміни у сексуальній сфері. Депресія може мати значний вплив на сексуальне здоров’я, а сексуальна дисфункція є поширеним симптомом депресії. Визначено, що як чоловіки, так і жінки, які страждають на депресивні розлади, можуть відчувати низький сексуальний потяг або взагалі його відсутність, а також проблеми зі збудженням, еректильну дисфункцію та нездатність або труднощі у досягненні оргазму. Депресія може бути пов’язана з роботою певних нейромедіаторів, відповідальних за сексуальне бажання та збудження, ускладнюючи реалізацію сексуальної активності. Антидепресанти, які зазвичай використовуються для лікування депресії, також можуть мати небажані побічні ефекти, що стосуються сексуального життя, такі як зниження лібідо, еректильна дисфункція та затримка еякуляції. Людям з депресією, які мають сексуальні проблеми, важливо обговорити ці питання зі своїм медичним працівником або психотерапевтом, оскільки можуть бути способи впоратися з сексуальними побічними ефектами за допомогою антидепресантів, не втручаючись у лікування. Загалом лікування депресивних розладів є одним із способів подолання сексуальної дисфункції. Важливо також враховувати те, що вплив депресії на сексуальність є індивідуальним і може варіювати у різних осіб за ступенем вираженості та дистресу, який чинить зміна сексуальної поведінки. Особи, які стикаються із сексуальними проблемами через депресивні розлади, можуть знайти підтримку від психотерапевта, сексолога абоінших фахівців, що компетентні у питаннях сексуальних дисфункцій.

Коли йдеться про дебют шизофренії, лише його вже можна визнати окремою психічною травмою, яка стосується значущих частин життя особистості та є причиною глибоких внутрішніх переживань, що надалі можуть стати визначальними в житті людини. Переважно в багатьох випадках він супроводжується госпіталізацією у стаціонарні заклади, затяжним прийомом лікарських засобів, цілковитою або частковою втратою працездатності, негараздами у взаєминах з іншими людьми, емоційним дискомфортом та іншими небажаними та неприємними явищами. Подолання такого руйнівного впливу перших нападів шизофренії значною мірою залежить від характеристик і особливостей психологічної адаптації, яка координує нагальні потреби індивіда й узгоджує їх із вимогами навколишнього середовища та мінливістю життєвих умов. Перший напад шизофренії прийнято вважати значним і важливим соціально-психоло- гічним і психофізіологічним стресом для хворого, що, з одного боку, дезорганізує психічну діяльність, із другого – активує механізми психологічної адаптації до хвороби. Психологічна адаптація включає в себе три основні складові частини: копінг-стратегії, захисні механізми та внутрішню картину хвороби. І, залежно від них, можливі різні варіанти пове- дінки людини, що відповідають намаганням більшою чи меншою мірою вдало впоратися зі стресом, у ролі якого виступає хвороба, пристосуватися й адаптуватися до цієї хвороби. Окрім того, без належного розуміння механізмів регуляції поведінки за умов захворювання, що прогресує, не видається можливим побудувати адекватні заходи реабілітації для згаданої категорії пацієнтів. У статті розглянуто особливості психологічної адаптації до дебюту захворювання пацієнтів, хворих на шизофренію, з урахуванням таких складових частин, як: механізми психологічного захисту та долаючої поведінки, Я-концепція та внутрішня картина хвороби. Викладено теоретичні основи дослідження – роботи вчених, які вивчали особливості психологічної адаптації до хвороби загалом і безпосередньо досвід хворих на шизофренію. Представлено результати емпіричного дослідження з використанням низки експериментально-психологічних і статистико-математичних методів дослідження психологічної адаптації до хвороби.

One of the most important factors influencing the development of each person is the period of prenatal development. According to the results of numerous studies, it has been established that the psycho-emotional state of the future mother during pregnancy has an influence on the course of pregnancy and the process of childbirth, on the peculiarities of the prenatal development of the child and, as a result, on his/her personality in adulthood. During the research, Taylor’s Manifest Anxiety Scale was used in order to assess the anxiety levels for pregnant women. Moreover, the Family Adaptation and Cohesion Scale was applied to estimate the level of family cohesion and the level of family adaptation. The study of the psychological state of women during pregnancy suggests that the pregnancy has its own dynamics of aggravation and weakening of a woman’s existing problems and various psycho-emotional aspects of perception of the pregnancy and corresponding behavior. A particularly characteristic aspect is the aggravation of the existing personal, psycho-emotional and social problems in families, which are characterized by a disharmonious relationship with friends and ambiguous attitude to pregnancy and the future child. Modern researchers in the field of psychology of pregnancy set the task of studying factors influencing the development of the child and the welfare of the mother-child dyad, the emotional state of pregnant women, changes in their perception of the surrounding world, their attitude to the future child, and the influence of relationships with close people during pregnancy.

This research focuses on the assessment of post-traumatic growth (PTG) in an ongoing crisis situation – namely, the war in Ukraine. This research was designed as a crosssectional correlational study and was conducted 6 months after the beginning of the Russian invasion of Ukraine. The authors focused on the following sociodemographic aspects: gender, age, marital status, number of children, place of current residence (either within or outside Ukraine), subjective evaluation of financial state, satisfaction with current living conditions, and current employment status. Personal life-experiences of traumatic events were assessed using the Life Events Checklist (LEC-5); PTG was assessed using the Post-Traumatic Growth Inventory (PTGI). The study included 706 participants (age M = 32.1); 155 males and 541 females. Using one- and two-way ANOVA, we answered the following research questions: To what extent do individuals living in war-torn areas exhibit indications of PTG? Can sociodemographic variables serve as reliable predictors of PTG? How do levels of PTG differ between individuals residing in Ukraine and those living abroad? What is the relationship between PTG and war-related trauma? It was found that people living in war-torn areas exhibit moderate levels of PTG. Women are more prone to PTG than men; younger and older participants show higher levels of PTG, while middle-aged participants exhibit lower levels; and financial security increases PTG. Presence in Ukraine increases personal strength, while living outside of Ukraine increases the possibilities for new PTG strategies. Trauma exposure during the war does not increase levels of PTG.

The article aims to identify adolescent anxiety as a personal trait, one of the most dangerous consequences of an overprotective parenting style in modern conditions. The methodological basis of the study involves a set of diagnostic methods (diagnosis of parental attitudes, diagnosis of personality motivation for success, parental attitude research instrument) using the State-Trait Anxiety Inventory, correlation and regression analysis, and other methods of mathematical statistics. The empirical research has found that excessive care, especially in mother-dominant families, leads to pronounced overprotective. The authors of this article found a direct correlation between this parenting style and the levels of anxiety and motivation in adolescents (an inverse correlation between anxiety level and motivation for success was found). High personal anxiety was recorded in 33% of adolescents, which indicated a negative experience of suffering anxiety. The practical value of this article is due to an integrated approach to the tasks of correctional psychology, which should consider both the personal predisposition to anxiety in adolescents and their early experiences of anxiety. At the same time, educational work with parents and psychological methods to reduce adolescent anxiety are equally important. The involvement of wartime contexts in the perception of the issue raised makes this article original.

У статті представлено результати створення та адаптації опитувальника для виявлення схильності до пліткарст-ва. Метою даного опитувальника є оцінка ступеня схильності людини до обговорення інших осіб, що може мати значний вплив на міжособистісні відносини та взаємодію в колективі. Плітки —це поширена форма соціальної поведінки. Незважаючи на те, що у суспільстві існує упереджене ставлення до пліткування, останні дослідження показали, що воно виконує важливі функції в соціальних стосунках. Плітки можуть служити способом налаго-дження зв’язків з іншими, встановлення соціальних норм і навіть передачі цінної інформації. У результаті зрос-тає інтерес до вивчення пліток, і актуальність створення такого опитувальника також стає очевидною. Апробація опитувальника включає в себе проведення пілотажного дослідження, аналіз результатів та внесення корективів до нього на основі отриманих даних. Результати апробації показали, що TTGQє ефективним інструментом для оцінки схильності до пліткарства, і можуть бути корисними для психологів, соціологів, а також керівників орга-нізацій для кращого розуміння динаміки взаємодії в колективі.