Штучний інтелект в діяльності органів правопорядку та юстиції: вітчизняний та європейський досвід

Abstract

Мета статті — дослідити актуальні проблеми застосування технологій штучного інтелекту в діяльності органів правопорядку та юстиції в умовах воєнного стану і глобальних загроз; визначити основні тенденції, проблеми й перспективи криміналістичних досліджень із використанням штучного інтелекту крізь призму євроінтеграційних процесів;висвітлити прогалини в нормативно-правовому регулюванні використання цифрових технологій, окреслити напрями його вдосконалення. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження (зокрема, діалектичний, аналітичний, індукції й дедукції та ін.). Проаналізовано вітчизняний і європейський досвід застосування технологій штучного інтелекту в діяльності органів правопорядку та юстиції, визначено їхні перспективні напрями. Убачаємо, що правове регулювання використання штучного інтелекту в Україні доцільно здійснювати за європей ськими стандартами, правилами й рекомендаціями — згідно з обраним нашою державою євроінтеграційним курсом. За уважено, що запровадження штучного інтелекту в судочинство має передусім ґрунтуватися на принципах верховенства права, дотримання основних прав людини, поваги до честі й гідності, рівності перед законом і судом, пропорційності, змагальності сторін, прозорості, неупередженості та справедливості. Штучний інтелект не здатний цілком замінити суддів, однак його застосування сприятиме оптимізації роботи судді й суду. Обґрунтовано, що у воєнних реаліях сьогодення гостро постало питання про підвищення ефективності розслідування сучасних воєнних злочинів і кіберзлочинів за допомогою цифрових технологій. The primary concerns of this research paper are to reveal current issues of the application of artificial intelligence technologies in law enforcement and justice bodies in the conditions of martial law and global threats; to identify the main trends, issues and forensic research prospects using artificial intelligence through the prism of European integration processes; to highlight gaps in the normative and legal regulation of the use of digital technologies; outline directions for its improvement. In order to reach objectives, general scientific and special methods (in particular, dialectical, analytical, induction and deduction, and others) were applied. The domestic and European experience in the application of artificial intelligence technologies in law enforcement and justice bodies was analyzed, and their promising directions were determined. We consider that legal regulation of the application of artificial intelligence in Ukraine should be carried out according to European standards, rules and recommendations in accordance with the European integration course chosen by our state. Note that introduction of the artificial intelligence into legal proceedings should be based preliminary on the principles of the rule of law, observance of basic human rights, respect for honor and dignity, equality before the law and the court, proportionality, competition between the parties, transparency, impartiality and justice. Artificial intelligence is not capable of completely replacing judges, however, its implementation will contribute to the optimization of the work of the judge and court. It is substantiated that in today’s military realities, the issue on increasing the effectiveness of the investigation of modern war crimes and cybercrimes with the help of digital technologies has become acute.