Методи аналізу під час формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів першого (Бакалаврського) рівня вищої освіти

У статті автор розкрив потенціал використання методів аналізу під час формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. З опорою на системний і діяльнісний підходи презентовано алгоритм використання під час аудиторних занять у синхронному і асинхронному режимі навчання таких методів: проблемного аналізу, системного аналізу, причинно-наслідкового аналізу, праксеологічного аналізу, аксіологічного аналізу, ситуаційного аналізу, прогностичного аналізу, рекомендаційного аналізу, програмно-цільового аналізу. Автор стоїть на позиції про те, що методичний інструментарій, доцільний під час формування іншомовної комунікативної компетентності, має віддзеркалювати логіку і демонструвати алгоритм дослідницької пізнавальної діяльності здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. У такому випадку робота, спрямована на створення умов для формування іншомовної комунікативної компетентності, передбачає опору на соціокультурний розвиток особистості, збагачення майбутнього вчителя знаннями нової культури. У статті зосереджено увагу на дослідницькому підході в реалізації освітніх компонент, які формують іншомовну комунікативну компетентність здобувачів бакалаврського рівня. Автор розкрив можливості використання методу аналізу конкретних ситуацій. Цей метод передбачає: здобувачам – учасникам освітнього процесу пропонують осмислити ситуацію, опис якої відображає практичну професійну (навчальну) проблему, комунікативну проблему, передбачає іншомовну комунікативну компетентність, що вимагає актуалізації знань про мовні конструкти і культурні особливості комунікантів і середовища. Така проблема не має однозначних рішень, передбачає рольові ситуації. Під час такого аналізу конкретних ситуацій здобувачі виступають у ролі активних дослідників, самостійно визначають комунікативну проблему, актуалізують її з огляду на наявний досвід і базові знання, формулюють гіпотезу, знаходять методи підтвердження чи спростування гіпотези, оперуючи наявними фактичними даними, здійснюють контент-аналіз, порівняння, оцінюють отримані результати, осмислюють суперечливість комунікативного культурного простору. Перспективою подальшого розроблення проблеми автор бачить у формування методичних рекомендацій з використанням цифрових сервісів і застосунків, пошук форм синтезу аудиторної і позааудиторної навчальнодослідницької роботи здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

In the article, the author revealed the potential of using analysis methods during the formation of foreign language communicative competence of students of the first (bachelor's) level of higher education. Based on the system and activity approaches, the algorithm of using during classroom classes in synchronous and asynchronous learning mode the following methods is presented: problem analysis, system analysis, cause and effect analysis, praxeological analysis, axiological analysis, situational analysis, prognostic analysis, recommendation analysis, software – target analysis. The author considers that the methodological toolkit, which is appropriate during the formation of foreign language communicative competence, should reflect the logic and demonstrate the algorithm of research cognitive activity of students of the first (bachelor) level of higher education. In this case, the work aimed at creating conditions for the formation of foreign language communicative competence involves relying on the socio-cultural development of the individual, enriching the future teacher with knowledge of a new culture. The article focuses on the research approach in the implementation of educational components that form foreign language communicative competence of bachelor's level applicants. The author revealed the possibilities of using the method of analyzing specific situations. This method provides: applicants - participants in the educational process are offered to consider a situation, the description of which reflects a practical professional (educational) problem, a communicative problem, assumes foreign language communicative competence, which requires updating knowledge about language constructs and cultural features of communicators and the environment. Such a problem does not have unambiguous solutions, it involves role-playing situations. During such an analysis of specific situations, applicants act as active researchers, independently identify a communication problem, update it based on existing experience and basic knowledge, formulate a hypothesis, find methods of confirming or refuting the hypothesis, operating with available factual data, carry out content analysis, comparison , evaluate the obtained results, understand the contradictions of the communicative cultural space. The author sees the formation of methodological recommendations using digital services and applications, the search for forms of synthesis of classroom and extracurricular educational and research work of students of the first (bachelor) level of higher education as a perspective for further development of the problem.