Терапевтичний простір як технологія соціальної реабілітації осіб з адиктивною поведінкою

Abstract

У статті висвітлено проблеми соціальної реабілітації осіб з адиктивною поведінкою. Показано, що в Україні ще й досі превалює медична модель, яка включає або медикаментозне лікування, або вплив на підсвідомість пацієнта. Доведено, що в практиці соціально-психологічної реабілітації осіб з адиктивною поведінкою у світі провідним є гуманістичний підхід. Здійснено аналіз практики організації терапевтичного простору як технології соціальної реабілітації осіб з адиктивною поведінкою. Розкрито психологічний зміст компонентів психотерапевтичного простору. Аналіз практики організації терапевтичного простору проведено на основі вивчення роботи соціально-реабілітаційних центрів. Емпіричні методи дослідження включали аналіз документів, інтерв’ю зі спеціалістами та клієнтами, спостереження. Аналіз роботи центрів соціальної реабілітації осіб з адиктивною поведінкою дав змогу визначити основні завдання та психологічний зміст їхньої діяльності. Завдання групової соціальної реабілітації полягає у тому, щоб клієнт виявив, проаналізував, усвідомив і перепрацював свої проблеми, виправив неадекватне ставлення до себе та інших, неправильні установки, емоційні та поведінкові стереотипи. Соціальний супровід також є основою процесу ресоціалізації осіб з адиктивною поведінкою. На жаль, в Україні така форма роботи практично не використовується в процесі постреабілітаційного супроводу. Післяреабілітаційний супровід – це процес формування та підтримки навичок повноцінного тверезого життя та здорового функціонування особистості людини, яка перебуває на стадії одужання, з метою збереження тверезості, розвитку особистості та досягнення життєвих цілей.